Кріпильні Вироби SPEC

Кріпильні вироби — це універсальні елементи, які використовуються для з’єднання двох або більше деталей між собою. Вони відіграють ключову роль у будівництві, машинобудуванні, металообробці, меблевій промисловості, авіації, електроніці та багатьох інших галузях. Без якісного кріплення жодна конструкція не буде надійною.

Основне призначення кріпильних виробів.

З'єднання — забезпечують міцне та надійне скріплення деталей;

Фіксація — утримують елементи в заданому положенні;

Розбірність — у деяких випадках дають змогу легко розібрати конструкцію без її пошкодження;

Передача навантаження — рівномірно розподіляють механічні зусилля;

Герметизація — у комбінації з ущільнювачами можуть запобігати витіканню рідин або газів.

Основні види кріпильних виробів.

Кріплення можна класифікувати за кількома критеріями: за типом з’єднання, формою, матеріалом, функцією та способом монтажу. Нижче — основні категорії.

1. Різьбові кріпильні вироби.

Це найбільш поширений тип кріплень, який передбачає використання зовнішньої та внутрішньої різьби.

Болти — стрижень із головкою і зовнішньою різьбою; використовуються в парі з гайкою.

Гвинти — подібні до болтів, але можуть угвинчуватись у внутрішню різьбу без гайки.

Гайки — елементи з внутрішньою різьбою для фіксації болтів або шпильок.

Шпильки — стрижні з різьбленням на обох кінцях, що з’єднують деталі без головки.

Шайби — розподіляють навантаження та захищають поверхню деталі.

2. Безрізьбові кріплення.

Такі елементи не мають різьби і зазвичай використовуються для постійних або тимчасових з’єднань.

Заклепки — постійне кріплення двох або більше деталей; після встановлення не підлягають повторному використанню.

Шплінти — металеві елементи, що вставляються у отвір і розгинаються для фіксації (наприклад, ISO 1234, ГОСТ 397-79).

Шпонки — забезпечують з'єднання обертових елементів (валів, шківів).

Штифти — використовуються для щільного посадження деталей.

Стопорні кільця — фіксують положення деталей на валу або в отворі.

3. Монтажні (будівельні) кріплення.

Застосовуються в будівництві, монтажі інженерних систем і конструкцій.

Анкери — кріплення для бетону, цегли, каменю.

Дюбелі — вставляються в отвір, після чого в них угвинчується шуруп.

Саморізи — гвинти, що самостійно нарізають різьбу у матеріалі.

Шурупи — різьбові елементи для дерева або пластику.

4. Спеціальні кріплення

Використовуються у вузькопрофільних галузях.

Електротехнічні кріплення — клеми, заземлювальні болти.

Авіаційні та космічні кріплення — з надлегких матеріалів (титан, алюміній), з надвисокою точністю.

Хімічні анкери — поєднання металевого стрижня та хімічної смоли, яка твердне в отворі.

5. Зварні та клейові з’єднання

Хоча не є класичними «виробами», ці способи також вважаються формою кріплення:

Зварювання — створює постійне з’єднання шляхом плавлення металів.

Клеї — забезпечують зчеплення між деталями без механічного навантаження.

Матеріали виготовлення

Кріпильні вироби виготовляють із різних матеріалів, залежно від умов експлуатації:

Сталь (вуглецева, легована, нержавіюча)

Алюміній і його сплави — для легкості

Латунь, мідь — для електротехніки

Пластик і полімери — у побуті та легких конструкціях

Титан — для авіації, медицини

Поверхневе покриття

Щоб захистити вироби від корозії:

Оцинковка (білий або жовтий цинк)

Фосфатування

Оксидування

Нікелювання, хромування

Гальванічні покриття